стуляти — я/ю, я/єш і сту/лювати, юю, юєш, недок., стули/ти, стулю/, сту/лиш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, щільно з єднувати (предмети або краї предметів). || З єднувати докупи частини чого небудь. || розм. Складати що небудь розкрите … Український тлумачний словник
стуляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
стулювати — стуляти, стулям, Пн. Наближуючи одне до одного, щільно з єднувати; закривати рот, замикати повіки, заплющувати очі … Словник лемківскої говірки
закривати — а/ю, а/єш, недок., закри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Загороджувати, затуляти кого , що небудь, робити невидимим або недоступним для удару, дотику і т. ін. || перев. від кого – чого. Приховувати, укривати. 2) Накладати, навішувати і т. ін. що… … Український тлумачний словник
замикати — а/ю, а/єш, недок., замкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Зачиняючи що небудь, брати на замок, ключ, засув і т. ін. || розм. Затуляти, затикати чим небудь. || перен. Служачи захистом, робити що небудь неприступним для когось. || перен. Робити… … Український тлумачний словник
затискати — I зат искати аю, аєш, док., перех., розм. Замучити, давлячи, мнучи, обіймаючи тощо. II затиск ати а/ю, а/єш і зати/скувати, ую, уєш, недок., зати/снути, ну, неш; мин. ч. зати/снув, нула, нуло і зати/с, ла, ло; док., перех. 1) Міцно охоплюючи або… … Український тлумачний словник
затуляти — я/ю, я/єш і розм. зату/лювати, юю, юєш, недок., затули/ти, тулю/, ту/лиш, док., перех. 1) Закриваючи, загороджуючи, робити невидним повністю або частково. || від кого – чого. Заслоняючи, ховати, укривати. 2) Накладаючи, навішуючи щось поверх кого … Український тлумачний словник
заціплювати — юю, юєш, недок., заці/пити, плю, пиш; мн. заці/плять; док. 1) перех.Щільно стуляти (зуби, уста і т. ін.). Заціпити рота. 2) неперех. і рідко перех., безос., кому і рідко кого, також з інфін. Відбирати здатність говорити. •• Бода/й тобі/ заці/пило … Український тлумачний словник
зачиняти — я/ю, я/єш, недок., зачини/ти, чиню/, чи/ниш, док., перех. 1) Прихиляти (двері, вікно і т. ін.), перешкоджаючи, припиняючи вхід, доступ у приміщення чи вихід назовні. || Прихиляти або замикати двері якого небудь приміщення. || рідко. Те саме, що… … Український тлумачний словник
зліплювати — юю, юєш, недок., зліпи/ти, зліплю/, злі/пиш; мн. злі/плять; док., перех. 1) Створювати способом ліплення які небудь зображення з м якого, в язкого і т. ін. матеріалу. 2) розм. Виготовляти, споруджувати що небудь за допомогою м якої, в язкої… … Український тлумачний словник